?

Log in

Блог Ивана Петровція: За державу Пüдкарпатську Русь!

Fac et spera ! - Роби и надїйся !

Social capital

  • less than 10
Name:
petrovtsiy
Birthdate:
22 May
External Services:
  • petrovtsiy@livejournal.com
Рейтинг блогов


Рейтинг блогов


Рейтинг блогов










Петровцій Иван Юрієвич - русинськый и украйинськый писатиль: поет, прозаїк, товмач-переводчик из французької и мадярської бисїд
Писав по вкрайинськы.
Типирькы пише лем по русинськы.
Петровцій Иван ся родив 22 мая 1945 года в селї Осüй Иршавського района Закарпатської области – воистину: на Пüдкарпацькüв Руси -у фамилійи до совітüв заможної чиляди. Сїм класüв удходив в Осойи, дисятый - в Ілници, дале пак робив грузчиком, разноробочым, банясом у Краснодонї, шовфером, токарьом.
У армійи три з половков годы служив у Германійи - в Дрезденї.
У 1973 годї кüнчив ся вчити на французького філолога в Ужгороцькому универзититї.
Робив два годы вчитильом у рüднüм селї Осойи.
Пак быв новинарьом.
По вкрайинськы написав и удруковав: поетичні книгы "Знак весни" (1979), "Карпатське літо" (1984), "Жовтень - осені свічадо" (1988), "Зимові зошити" (1989), книгу вибраних поезій "Ріка року" (1992), стишкы дїла діточок "Софійка і весна" (1986), роман-детектив "Мануміссіо, або ж Хроніка урмезійовських убивств" (1991- у співавторстві з Валентиною Петровцій) , “Чоловік з птахою на плечі” (2004 , друге видання - 2007) “Йсе - есе” (2007).
Отдїлными книгами у товмацтві-переводї Ивана Петровція уйшли
из мадярської: книга стихüв Кароя Балли "Речетативи" (1983), зборник "Угорські народні пісні" (1984), историчный роман Гейзи Гардонія "Зірки Егера" (1987), книга казок Клары Біхарі "Золотоносне дерево" (1990), антологія мадярської класичної и днишньої поезії "Іскри чардашу" (1998), “Переклади” 2005;
из французької: антологія днишньої французької поезиї "Приглушені ридання" (1991), книга Шарля Бодлера "Літанії Сатані" (1994), антологія французької класичної и днишньої поезиї "Вечорова гармонія" (2003) “Переклади” (2005);
три книгы днишнього естонського писатиля Арво Валтона
Иван Петровцій стовмачив-перевüв из мадярської на вкрайинську статю Ивана Франка "Українці", яку напечатали у 41-му томі Зібрання творів Ивана Франка у 50 томах.
У товмацтві - переводї Ивана Петровція увідїли світ французькі стихы А.Пушкіна, М.Лермонтова, Ф.Тютчева, "Малі поезії в прозі" Шарля Бодлера, "Борський зошит" Міклоша Радноті и отдїлні произведения Віктора Гюго, Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артура Рембо, Стефана Малларме, Гійома Аполлінера, Поля Елюара, Жана Кокто, Жака Превера, Жака Рубо, Шандора Петефі, Ендре Аді, Дюли Югаса, Деже Костолані, Арпада Товта, Мігая Бабіча, Дюли Ійєша, Міклоша Вереша, Кароя Борі, Єви Петровцій, Арво Валтона и многых другых.


По русинськы Иван Петровцій написав и упустив такі книгы: "Дїалектарій, або ж Мила книжочка русинської бисїды у віршах" (1993), "Наші спüванкы" (1996), "Наші и нинаші спüванкы" (1999), "Битангüські спüванкы" (2001), "Послїднї спüванкы"(2003),”Спüванкы, зüбраноє” (2006),”Йсе - есе” (2007), “Сто двадцять два стихы, написані восени 2008-го года”, (2009), “Антологія днишньої русинської лїтературы”, (2009).
Из ініціативы, ушоріня и з спередсловом Ивана Петровція (фототипно !) удруковано:
Євменій Сабов. Христоматія церковно-славянских и угро-русских литературных памятников. 1893 г.;
Иван Гарайда. Грамматика руського язика. 1941 г.;
Анна Микита. Книга варенія для сельских карпаторусских женщин. 1928 г.
Александер Духнович. Я – русин. Творы, писані народнов бисїдов. 2010 Г.
Троє из Осою: Феодосій Злоцкій, Федор Потушняк, Иван Петровцій.2010 г.
Чисто по русинськы упустив ПЯТНАДЦЯТЬ номерüв личної новинкы "РУСИНСЬКА БИСЇДА" (1997-2001 г.г.).
Доста много стихüв Ивана Петровція стовмачено-переведено и удруковано мадярськов, нїмицьков, чиськов, словацьков, калмыцьков, французьков и руськов бисїдами.
У спüвробüтництві из цїмбором дїтинства, єдносїльчанином, композитором и спüваком, народным артистом Украйины Иваном Поповичом написав бüлше гикой тридцять спüванок, многі з котрых уходили отдїлными лемезами-пластинками, входили до многых кінофільмів
Иван Петровцій быв делегатом Первого Конгреса Меженародної Асоціації Україністüв (Київ, Украйина 1990), Першого Всесвітного Конгреса Русинüв (Межилаборцї, Чехословаччина, 1991).
Реакційныма силами русинства - фактично: антирусинами! - быв нидопущеный до роботы Пятого Всесвітного Конгреса Русинüв (Ужгород 1999.)
Иван Петровцій є лауреатом премиї имени Дюлы Ійєша Мадярського Союза писатильüв (1994), премиї за лїпшу сатиру "Хытрый Петр" (1997), Меженародної премії за русинську літературу имени Александера Духновича (1998), Руської премиї (Швейцария, Австрия, Чехия, 2005)
Русинськым интернет-уданьом “RUTHEN - GAZETA” признаный май лїпшым писатильом постсовіцького періода на Пüдкарпацькüв Руси.
Иван Петровцій типирькы пише ЛЕМ ПО РУСИНСЬКЫ!

Social capital

  • less than 10

Statistics